За десять років з моменту створення холдинг United Mineral Group (UMG) сконцентрував у собі розрізнені глиняні, вапнякові і шлакові активи та домігся синергії сировинних бізнесів. За оцінками аналітиків інвесткомпанії “Конкорд Капітал”, нинішня вартість (Enterprise Value) UMG — $150-250 млн. Президент холдингу Андрій Горохов, який стояв біля витоків створення UMG, заявляє, що холдинг має чималий потенціал для зростання, особливо за рахунок розвитку нових напрямів бізнесу.
Глиняна основа
— Як йшли справи в 2015 р. в ключовому для холдингу напрямі — виробництві глини?
— Минулого року наші глиновидобувні підприємства виготовили близько 2,4 млн тонн продукції, що на 12% менше показників 2014 року. В той же час у загальному обсязі виручки холдингу глина як і раніше займає найбільшу частку — 72%.
— Яка ситуація зі збутом глини?
— Білі пластичні глини завжди були головним експортоорієнтованим продуктом в нашому портфелі. 90% цього продукту йде на експорт для виробників кераміки і керамограніту. Завдяки цьому частка UMG на світовому ринку глини, за нашими оцінками, зараз складає близько 9%. Географія постачань вже охоплює понад 25 країн світу, а основні клієнти знаходяться в Італії, Іспанії і Росії. Проте повинен зауважити, що в 2015 році на наших традиційних експортних ринках сталися певні зміни. В першу чергу це стосується ринку Росії. Поставки наших глин на російський ринок минулого року скоротилися на 34% у порівнянні з 2014 роком. Російські споживачі частково перейшли на дешевший і менш якісний локальний продукт. Я не виключаю, що в 2016 році обсяг поставок нашої продукції до Росії залишиться на рівні минулого року або ще трохи зменшиться. Велику роль в цьому питанні гратиме «сировинна безпека» і попит на готову керамічну продукцію в Росії. Зрозуміло, холдингу довелося в екстреному порядку розвивати інші ринки збуту. І нам вдалося частково перекрити спад продажів в РФ за рахунок їх зростання в Європі.
— Як вплине на поставки 5%-е мито, яке було введене в РФ з 2016 року?
— Поки нам важко зрозуміти усі наслідки його введення. Однозначно, воно ускладнює ситуацію з постачаннями сировини до Росії, оскільки робить продукцію дорожчою для споживача і стимулює імпортозаміщення. Зима не є показовим періодом для оцінки постачань. Чіткіше тенденції ми розумітимемо до початку літа. Зараз можу сказати, що у споживачів з Росії немає претензій ані до якості нашої продукції, ані до умов постачань.
— Плануєте і надалі нарощувати експорт глини до Європи?
— У 2015 році ми робили усе можливе, щоб компенсувати втрати у збуті через звуження ринку РФ, нарощуючи експорт на західні ринки. Нам вдалося наростити тоннажні постачання до Італії, Іспанії. Проте для повної компенсації втрат треба більше часу, одного року замало. Цього року ми маємо намір продовжити нарощувати продажі на ринках Західної Європи, а також посилити свою присутність в Азії і Латинській Америці.
Втрати флюсів
— Які показники флюсо-доломітних активів холдингу в 2015 році?
— Ситуація у флюсо-доломітному напрямку діяльності холдингу, представленому «Докучаєвським флюсо-доломітним комбінатом» (ДФДК) і «Новотроїцьким рудоуправлінням» (НТРУ), була непростою. Виробництво флюсів за рік зменшилося більш ніж удвічі — до 2,7 млн т.
— З чим пов’язано таке різке скорочення випуску флюсів?
– Продукція ДФДК і НТРУ завжди реалізовувалася на внутрішньому ринку, де головні наші клієнти — вітчизняні металургійні заводи. Зараз багато що залежить від зовнішніх чинників. По-перше, світові ціни на сталь залишаються низькими, що змушує підприємства зменшувати виробництво і споживання сировини. По-друге, зруйнована залізниця на Донбасі ускладнює логістику. Крім того, ми не маємо можливості проводити повномасштабні вскришні роботи на ДФДК, який знаходиться на непідконтрольній Україні території. Підприємство працює на низьких оборотах, завантаження потужностей не перевищує 5%. Для розуміння: до початку військових дій на Донбасі ДФДК відвантажував до 500 тис. тонн продукції на місяць, а в січні 2016 року зміг відвантажити лише 6 тис. тонн. У жовтні-листопаді 2015 року комбінат простоював, частково запустити його вдалося лише в грудні.
— Який збиток від простою комбінату?
— Хочу уточнити, що частина співробітників задіяна в охороні й інших процесах з підтримки “життя” на комбінаті. Їм ми платимо заробітну плату в повному обсязі. Співробітники, які простоюють, отримують компенсацію у розмірі 2/3 ставки. Також оплачуємо споживання електроенергії, яку використовуємо для забезпечення роботи кар’єрних водовідливів. В цілому на ці потреби підприємство щомісячно витрачає 15-20 млн грн. Крім того, фінансовий збиток ДФДК від руйнування об’єктів складає 11 млн грн, а недоотриманий доход ми оцінюємо в 361 млн грн на рік.
— Де металурги шукали флюси?
— Завдання із забезпечення металургійних підприємств регіону флюсовою продукцією значною мірою лягло на плечі “Новотроїцького рудоуправління”. Підприємство фактично зробило неможливе — втричі наростило обсяги виробництва, відвантаживши в 2015 році близько 2,4 млн тонн продукції. Крім того, зараз на НТРУ впроваджено гнучке управління виробництвом. Це означає, що керівництво підприємства коригує обсяги випуску флюсів залежно від попиту на цю сировину, а він змінюється щомісяця. Така система дозволяє підприємству працювати ефективніше в умовах нестабільного ринку.
— Вдалося повністю покрити потреби споживачів?
— Нажаль, навіть триразове збільшення потужностей НТРУ не дозволило цього зробити. Промисловці були вимушені шукати альтернативні варіанти постачань менш якісного вапняку із Західної України. Їх обсяг в 2015 році виріс у півтора рази — до 4,1 млн т. Ще одна особливість минулого року — поява імпортного вапняку на українському ринку. Його завезли близько 1,7 млн тонн. Імпортний продукт виграє за якістю у західноукраїнських аналогів, але він й значно дорожчий. До того ж, розраховуватися за нього доводиться валютою.
— Як вплинули простій ДФДК і імпорт сировини на економіку країни?
— Ми оцінюємо сумарний обсяг фінансових втрат від простою ДФДК більш ніж в 1 млрд грн на рік. Це 435 млн грн збитків металургійних і інших промислових підприємств через купівлю дорожчої сировини, втрати держбюджету від недоотримання податків і зборів на 238 млн грн, а також погіршення платіжного балансу на 480 млн грн внаслідок імпорту сировини.
— Чи плануєте нарощувати обсяги випуску вапняків?
— Так, звичайно. Ми зробимо усе можливе, щоб замістити велику частину імпорту вапняків за рахунок нашої продукції необхідної якості. Українські споживачі також зацікавлені в купівлі української сировини. Адже якщо ДФДК запрацює на повну потужність, потреба в імпорті відпаде.
Маржинальна зола
— Декілька років холдинг розвиває новий напрям — продаж мікросфери та золошлакових матеріалів. Де застосовується ця продукція?
— Давайте подивимося на іноземний досвід використання золошлакових матеріалів (ЗШМ, утворюються під час згоряння вугілля на ТЕС. — Авт.). Приміром, в США переробляють і використовують в якості вторсировини близько 50% золошлаків, а в Японії — понад 90%. При цьому істотна частка використовується у будівництві доріг, решта — у виробництві цементу, бетону і сухих будівельних сумішей. У дорожньому будівництві використання ЗШМ допомагає економити природні матеріали (завдяки заміщенню щебню і гравію) і вирішує екологічну проблему завдяки утилізації відходів теплогенерації. Напевно, простіше сказати, де ЗШМ не застосовуються. Тому що їх використовують і в керамічній і будівельній галузях, і при тампонуванні нафтогазових свердловин, і для виготовлення пластмас і вибухових речовин, і навіть у виробництві дошок для серфінгу і куль для боулінгу.
— Які обсяги ЗШМ утворюються в Україні?
— Внаслідок згоряння вугілля на ТЕС в Україні щорічно утворюються близько 8 млн тонн золошлаків:
6 млн тонн — на енергогенераціях ДТЕК і 2 млн тонн — на інших ТЕС. Цієї кількості вистачає для будівництва двох великих трас зразка Київ — Чоп. Щоб запустити процес масового використання ЗШМ в Україні, необхідно попрацювати над стандартизацією продукції і вітчизняними стандартами. Зараз ми цим і займаємося.
— Продажі мікросфери зросли?
— Основні ринки збуту мікросфери — експортні. У 2015 році поставки мікросфери залишилися приблизно на колишньому рівні — близько 1,3 тис. тонн, але істотно зросла ціна. Причина в тому, що раніше продавали необроблену сировину прямо з відвалів ТЕС. Наша компанія пішла іншим шляхом — ми з нуля побудували сучасну фабрику з переробки мікросфери у Дружковці (Донецька обл.). Тепер ми продаємо якісніший і цінніший продукт. В цілому, наші продажі ЗШМ в 2015 році, незважаючи на спад у будівництві, виросли на 38% — до 350 тис. тонн.
— Які перспективи ринку золошлакових матеріалів?
— У 2016 році ми плануємо наростити реалізацію цих продуктів на 15-25%. Для цього маємо намір допомогти технологам українських підприємств розробити рішення, які дозволять замінити локальною вторсировиною імпортовані й дорожчі матеріали. Не слід також забувати про експорт. Минулого року ми відвантажували шлаки клієнтам до Європи і зволожену золу до Білорусії, надалі плануємо розвивати таку співпрацю.
Стратегія
— Які нові напрями розвиває холдинг?
— В компанії працює “Інкубатор нових бізнесів”. Фактично цей підрозділ, який опрацьовує нові бізнес-ідеї, обирає найбільш перспективні і розвиває їх до стадії операційних бізнесів. Приміром, одним з результатів роботи нашого інкубатора стало будівництво в 2014 році фабрики з виробництва мікросфери. Це коштувало нам $1,2 млн. В 2015 році запустили переробку і продаж рідкісних (неон, ксенон, криптон) і технічних газів (аргон, азот, кисень). У тому ж році в холдингу з’явився напрям з продажу мінеральних добрив для сільгоспвиробників України й зерна і олійних — на експорт. В цілому зараз в портфелі UMG близько десяти проектів на різних стадіях реалізації. А в перспективі ми хочемо запустити п’ять нових напрямів бізнесу в сировинному і пов’язаних з ним сегментах.
— Які інвестиції заплановані холдингом на 2016 рік?
— У 2016 році маємо намір зберегти інвестиції приблизно на рівні 2015 року, а це $9 млн. Біля $6 млн з цієї суми направимо на розширення і підвищення ефективності глиновидобувного бізнесу, ще біля $1-2 млн — у флюсо-доломітні активи. Частина, що залишиться, буде розподілена між іншими напрямами бізнесу. Для розуміння: велика частка інвестицій в 2015 році пішла на промислову техніку — автосамоскиди, екскаватори, навантажувачі.
— Які головні цілі холдингу?
— Наша команда розробила п’ятирічну стратегію розвитку бізнесу до 2021 р. Ми маємо намір збільшити річний обіг практично удвічі, перевищивши показник $300 млн. Цього результату хочемо досягти завдяки запуску щонайменше п’яти нових напрямів бізнесу і розвитку вже існуючих. Приміром, за умов сприятливого стану справ ми плануємо відновити видобуток вапняків і доломітів, вийшовши на докризові рівні роботи, розвивати нові напрями з переробки золошлаків, збільшивши продажі продуктів їх переробки до 1 млн тонн на рік. Для фінансування нових бізнесів передбачена можливість залучення щонайменше $100 млн іноземних інвестицій.
Наталія Шевченко
Два головні питання «БІЗНЕСу»
— Яке досягнення холдингу ви вважаєте найголовнішим?
— Головне досягнення і головний капітал — це люди. Ми зібрали команду, яка хоче і може досягати конкретних результатів, оптимізувати процеси і створювати нові напрями.
— Яке ваше особисте рішення, що вплинуло на розвиток холдингу, вважаєте найвдалішим?
— Ми побороли консерватизм видобувної галузі і сформували ширший погляд на бізнес.
Сьогодні у нас п’ять сировинних бізнесів з географією постачань продукції до 30 країн світу.
«Родзинки» інтерв’ю
— Чи сприятиме зона вільної торгівлі нарощуванню ваших постачань глини до ЄС?
— Раніше ми ефективно працювали і без цієї «преференції». Єдине, що змінилося, — наші стосунки з європейськими споживачами “потеплішали”.
— Що є найпривабливішим у вашому новому золошлаковому бізнесі?
— Мікросфера — вид ЗШМ з найбільшою маржою. Якщо до 2014 року вона продавалася по $50 за 1 тонну, то сьогодні ми відвантажуємо її вже по $1000 за 1 т.
Інвестиції холдингу UMG в 2007-15 рр., за попередніми даними, склали $82 млн.
Портрет холдингу UMG
Створений: в 2006 році.
Головний офіс: м. Київ.
Сфера діяльності: видобуток глини, вапняків і доломітів, переробка і реалізація побічних продуктів ТЕС, торгівля мінеральними добривами, аграрною продукцією, рідкісними і технічними газами.
Оборот в 2015 році: $164 млн.
Виробничі потужності: 16 кар’єрів і золошлакові бази на ТЕС в семи областях України.
Автори: Дмитро Гриньков, Валерій Гонтарь