Гендиректор HarvEast Holding Дмитро Скорняков розповів про результати роботи, борги компанії та плани на майбутнє.
Найбільший латифундист Східної України – компанія HarvEast Holding, що входить до СКМ Ріната Ахметова, – за останній рік через військові дії на сході втратила третину сільськогосподарських земель. Компанія також пережила зміну топ-менеджменту: її екс-керівник Саймон Чернявський тепер очолює агрохолдинг Мрія.
У лютому 2015 року HarvEast очолив Дмитро Скорняков, який до цього працював на посаді операційного та фінансового директора. В інтерв’ю ЛІГА.net він розповів, як холдинг працював у 2015 році і які плани і перспективи у компанії на 2016 рік.
– Дмитро, у вас як у громадянина Росії не виникає складнощів з роботою в Україні? Раніше ви розповідали, що вас неодноразово затримували при в’їзді в Маріуполь. І ви задумувалися над тим, щоб поїхати. Чому не поїхали?
– Складнощів зараз не виникає. Питання громадянства в ділових відносинах не піднімається. Нормальні люди оцінюють людину, а не її паспорт. Від думки поїхати з України я відмовився тому, що було просто шкода кидати компанію в середині сезону. Дуже хотілося побачити результати своєї праці і зібрати врожай. А коли врожай зібрали, ситуація трохи змінилася, емоції уляглися. Крім того, мені запропонували очолити компанію. Було цікаво спробувати себе на посаді генерального директора. Зараз можу сказати, що мені дуже подобається те, чим я займаюся.
Про Зембанк і врожай
– Які площі ви зараз контролюєте і що відбувається на землях, підконтрольних «ДНР»? Ви плануєте переукладати договори оренди на 2016 рік?
– Наш зембанк у Донецькій області – 163 000 гектарів, з них рілля – трохи більше 148 000 гектарів. З них 56 000 гектарів сільгоспугідь (у тому числі 51 000 гектарів ріллі) за лінією дотику і 107 000 гектарів (у тому числі 97 000 гектарів ріллі) на території, яку Україна контролює. З них п’ята частина не обробляється через близькість до зони бойових дій і наявність фортифікаційних споруд. Ці ділянки, які входять в так звану «сіру зону» з обох сторін, випали з обороту. Деякі поля заміновані.
На непідконтрольній Україні території всі сільськогосподарські роботи здійснює трудовий колектив місцевих активів. Керуюча компанія не приймає участі в керівництві. На підконтрольній території все відбувається у звичайному режимі – управління централізоване. При цьому працюємо ми – по обидві сторони лінії зіткнення – виключно у правовому полі України. Договори з пайовиками довгострокові, тому переукладати їх немає необхідності.
– У 2015 році ви зібрали на 63% менше озимих, ніж роком раніше. Чи вдалося змінити ситуацію сьогодні? Який вал зерна за підсумками збиральної кампанії?
– Урожай ярових вже зібраний. За сумарними показниками урожай цього року скоротився практично в два рази в порівнянні з минулим роком. Намолочено 152 000 тонн зернових та олійних культур. У тому числі зібрано 101 700 тонн ранніх зернових, 46 100 тонн соняшнику і 4 400 тонн кукурудзи. Це обумовлено втратою земель у Криму і на тимчасово неконтрольованій Україною території Донецької області.
За рахунок зниження витрат і ефективної політики продажів нам вдалося вийти на торішній рівень рентабельності – це хороший показник з урахуванням подій минулого року.
Нинішній рік став випробуванням для всіх. Компанія і наші співробітники пройшли перевірку на міцність. Через події на сході України нам довелося міняти виробничі процеси, здійснювати сезонні сільськогосподарські роботи в складних, а іноді навіть небезпечних умовах.
– Як пройшла осіння посівна? Які плани на 2016 рік?
– Під урожай 2016 року HarvEast вже завершив посів озимих культур на площі понад 33 000 га. Що стосується структури посіву, то цього року озимі сіяли в звичайному режимі, дотримуючись всіх технологій.
У 2016 році ми плануємо посіяти більше різних бобових культур. У 2015 році було посіяно 2 800 га, наступного року плануємо збільшили площу посіву бобових більш ніж на 200% – до 8 800 га. Причина – поліпшення сівозміни. Бобові культури добре впливають на грунт – збагачують її азотом.
Також, можливо, доведеться списати частину озимих, які постраждали через відсутність дощів, необхідних в потрібний період для розвитку рослини, і пересіяти їх яровими культурами, такими як кукурудза, сорго і т.д.
– Ви говорили, що врожай минулого сезону продавали з величезним дисконтом через складнощі з логістикою. На сьогоднішній день система вже налагоджена? Кому, куди і в яких обсягах продаєте урожай?
– Ми налагодили процес логістики і продажів. Основними покупцями залишилися Cargill, Noble та інші міжнародні трейдери, наприклад, Glencore, якому ми продали весь вирощений ріпак. Всього з початку маркетингового сезону (з липня 2015 року. – Ред.) ми реалізували близько 85 000 тонн продукції рослинництва. Продажі здійснюємо в основному на умовах СРТ і DAP (доставка в порт), плануємо вийти і на ринок FOB-поставок (доставляти товар у порт і вантажити на вказане покупцем судно).
– Чи допомагає в роботі власна трейдингова структура в СКМ?
– Політика СКМ – всі компанії групи працюють на комерційній основі. Саме так ми і працюємо з UMG. Цього року ми продали UMG 5 000 метричних тонн пшениці. Враховуючи сумарний обсяг продажів іншим компаніям з початку поточного маркетингового року, частка продажів власній трейдинговій структурі в СКМ склала всього 5,88%.
Крім того, на сьогоднішній день у нас є пул напрацьованих покупців. Якщо UMG пропонує нам кращу ціну, ніж їхні конкуренти, – продаємо UMG, але сказати, що за рахунок нашої співпраці ми кардинально наростили обсяги, я поки не можу. UMG для нас – один з покупців. Як ситуація розвиватиметься далі – подивимося.
Про РЕСТРУКТУРИЗАЦІЮ І ЗБИТКИ
– Влітку прямі збитки від війни оцінювалися в $10 млн. Чи змінилася сьогодні ця сума?
– Прямі збитки з тих пір збільшилися, відсутня можливість повноцінного використання активів компанії, таких як, наприклад, насіннєвий завод, який знаходиться на неконтрольованій території. Втрати обчислюються мільйонами доларів упущеної вигоди. Точний розмір втрат вже порахувати неможливо.
– Кримські активи холдингу вирішено продати. Які активи у компанії залишилися в Криму, чи вдалося щось звідти вивезти? Чи є вже покупець і чи готові ви продати ці активи росіянам?
– У Криму у нас близько 20 000 га землі. Зараз актив виставлено на продаж. Поки не коментуємо угоду, вона не закінчена.
– Наприкінці минулого року холдинг в силу зрозумілих причин заявив про необхідність реструктуризації свого боргу в розмірі $73 млн. Чи досягнута домовленість і на яких умовах?
– Домовленість була досягнута на 2015 рік. Сума боргу на початок року становила понад $80 млн (в т.ч. частину боргу була зафіксована у гривні), і основна її частина реструктурована до початку 2016 року. Основні умови, про які нам вдалося домовитися з кредиторами, включають продовження договорів фінансування, зниження процентної ставки і сезонний графік платежів з урахуванням специфіки виробничого циклу в сільському господарстві. Цифр назвати не можу через умови конфіденційності. Кожен кейс на ринку дуже індивідуальний і залежить від стану позичальника і ринку в цілому, пулу кредиторів, інструментів фінансування, застав, і т.д.
– Яка сума боргу на сьогоднішній день?
– Загальна сума боргу становить близько $70 млн. Зараз ми ведемо переговори про реструктуризацію боргу на 2016 і наступні роки. Сподіваємося в найближчому майбутньому всі підписати.
– Чи були якісь інвестиції в 2015 і які прогнози на 2016-2017 роки?
– Інвестиційну програму скоротили. Залишилися тільки інвестиції у вкрай необхідні проекти. Наприклад, очищення води для роботи із засобами захисту рослин. Вода в Донецькій області дуже жорстка, доводиться витрачати більше хімії. Тому ми поставили сучасну систему зворотного осмосу, яка дозволяє зменшити норму застосування хімії. Це був головний інвестпроект 2015 року. Також ми купили кілька розкидачів для сипучих матеріалів і сучасні аналізатори для зерна. Загальний обсяг інвестиції за підсумками поточного року – близько $150 000.
Наступного року плануємо замінити частину парку комбайнів, мова йде про 5-10 машин.
Про ЗЕМЕЛЬНу та податкову реформи
– Якщо говорити про систему ведення бізнесу в країні, як ви оцінюєте роботу аграрних лобістів? Адже сьогодні під куполом Ради зібралася величезна кількість досвідчених аграріїв.
– Зараз в керівництві країни – як у законодавчій, так і у виконавчій владі – багато людей, які дійсно є професіоналами в сільському господарстві. Причому у багатьох з них сучасні погляди на галузь. Певні позитивні зрушення є вже зараз. Але завжди хочеться більшого. Бажано, щоб реформи йшли швидше. На мій погляд, в першу чергу державі необхідно виставити на приватизацію максимальну кількість державних підприємств і почати продаж державної землі сільськогосподарського призначення.
– На ваш погляд, введення ринку землі полегшило б роботу компанії?
– В операційному плані це не вплинуло б на нашу роботу тому, що у нас укладені довгострокові договори оренди сільськогосподарських земель. Однак введення ринку призвело б до переділу земельного фонду. Для когось, у кого є гроші, це стало б позитивом, для когось – навпаки. Особисто я за вільний ринок. Це саморегульована система, тому ринок землі необхідно впроваджувати. І починати потрібно з державної землі. Ця реформа повинна бути максимально ліберальною.
– Яке ваше ставлення до податкової реформи в аграрній частині?
– Робляться спроби скасувати єдину діючу пільгу для сільгоспвиробників з ПДВ. Вона не є оптимальною, але якщо її скасувати і нічого не дати натомість, то цілі сектори припинять своє існування. Наприклад, виробництво молока вже зараз є нерентабельним, а при скасуванні пільги стане просто катастрофічно збитковим. В принципі, пільгу можна скасовувати, але повинні бути продумані інші механізми компенсації. Наприклад, субсидії, які є в Європі, коли на 1 га оброблюваної площі існує певна компенсація витрат на капітальні інвестиції. Просто так взяти і скасувати не можна – потрібно дати щось натомість. При цьому субсидії, зрозуміло, повинні бути прозорими, не залежними від волі чиновників і спрямованими на стимулювання компаній, що працюють по-білому. Не секрет, що на сьогодні, на жаль, існує величезний чорний ринок сільгоспземель.